Коронарне стентування є золотим стандартом лікування ішемічної хвороби серця та критичних звужень артерій. Це малоінвазивний метод відновлення просвіту судини, який дозволяє уникнути відкритої операції на серці.
Чому артерії «забиваються»?
На стінках судин з часом можуть утворюватися холестеринові бляшки. Це схоже на накип у трубах: просвіт стає все вужчим, серце отримує менше кисню, виникає біль (стенокардія) або, у найгіршому випадку, повне перекриття судини — тромбоз.
Стентування серця — це встановлення всередину ураженої судини спеціального металевого каркаса (стента), який утримує стінки артерії у розширеному стані та забезпечує безперешкодний кровотік до серця.
Як зазначає лікар-інтервенційний кардіолог Андрій Басацький у відео на нашому каналі COR-Medical Life, пацієнт відчуває наслідки тромбозу вже тоді, коли запускається механізм загибелі м’яза. Саме тому стентування серця стає надійним способом уникнути незворотних змін.
Діагностика перед втручанням: коронарографія
Перш ніж встановити стент, лікар повинен «побачити» проблему зсередини. Для цього проводиться коронарографія — рентген-дослідження судин серця з використанням контрастної речовини.
Коли призначають коронарографію:
- при підозрі на ішемічну хворобу серця;
- якщо пацієнт скаржиться на стискувальний біль за грудиною;
- якщо результати ЕКГ або УЗД серця вказують на недостатнє кровопостачання.
Саме коронарографія дає відповідь на питання: чи достатньо пацієнту лише ліків, чи вже необхідне стентування серця, щоб запобігти ускладненням.
Як проходить процедура?
Процедуру виконують у рентген-операційній під місцевою анестезією. Лікар робить невеликий прокол судини — найчастіше на зап’ясті або в паховій ділянці — і вводить тонкий катетер, який під рентген-контролем проводять до коронарних артерій серця.
У місці звуження артерії катетер розширює судину, після чого встановлюють стент, який утримує її відкритою та забезпечує нормальний кровотік. Після завершення втручання катетер обережно видаляють, а місце проколу закривають пов’язкою.
Зазвичай процедура триває від 30 хвилин до 1 години, а пацієнт залишається під наглядом лікарів ще певний час для контролю стану.
Які бувають стенти та як не потрапити у пастку?
Сьогодні в кардіології використовують переважно стенти з лікарським покриттям (DES). Вони виділяють спеціальну речовину, яка не дає судині повторно звужуватися.
Проте успіх операції на 50% залежить від якості самого стента. На жаль, в Україні існує проблема «сірого ринку» медвиробів. Використання несертифікованих стентів — це величезний ризик, адже вони можуть не мати необхідного покриття або бути виготовленими з неякісних сплавів.
Основні загрози:
- Тромбоз стента: Найнебезпечніше ускладнення. Неякісне покриття або дефекти сплаву провокують раптове згортання крові всередині пристрою, що призводить до гострого інфаркту міокарда.
- Рестеноз (повторне звуження): Якщо стент не має належного лікарського напилення або воно нанесено з порушенням технологій, судина швидко заростає сполучною тканиною, і пацієнту знову потрібна операція.
- Запальні процеси: Дешеві сплави можуть викликати алергічну реакцію або хронічне запалення стінки артерії, що руйнує судину зсередини.
- Механічна деструкція: Несертифікований виріб може бути крихким. Під час роздування балона він може зламатися або не повністю розкритися, що призведе до травмування артерії.
Важливо: Щоб захистити себе, радимо прочитати: «Стент без гарантій: як не потрапити у пастку сірого ринку». Пам'ятайте, що економія на якості металу в серці може коштувати життя.
Чого очікувати після операції: наслідки та ризики
Після коронарного стентування більшість пацієнтів відчувають швидке покращення самопочуття завдяки відновленню кровотоку до серця. У перші дні можливі помірний дискомфорт у ділянці проколу, слабкість або втома — це нормальна реакція організму на втручання.
Щодо наслідків після стентування, важливо згадати про рестеноз (повторне звуження) або тромбоз стента. За словами інтервенційного кардіолога Андрія Басацького, металева конструкція має покритися власними тканинами організму, що триває від 6 місяців до року. У цей період критично важливо приймати антитромботичну терапію. Докладніше про це дивіться у нашому відео: Ускладнення після стентування.
Важливо чітко знати, як поводитися після стентування у перші дні: слідкувати за місцем проколу, уникати гарячих ванн та не підіймати важких речей. Легкий дискомфорт у грудях протягом першої доби є допустимим, але гострий біль — це привід негайно звернутися до лікаря.
Реабілітація після стентування залежить від складності випадку:
- При плановому втручанні: триває від декількох днів до тижня.
- Після інфаркту: може тривати кілька тижнів під наглядом фахівців.
Повернення до активності: спорт і навантаження
Чи можна займатися спортом? Не можна, а треба! Серце – це м'яз, і йому потрібне тренування.
Проте фізичні навантаження після стентування мають бути суворо дозованими. Починайте з прогулянок (30-40 хвилин). Якщо через рік після операції симптоми ішемії не повертаються, пацієнтам дозволяється навіть відвідувати бані чи сауни. Стентування дозволяє повернутися до абсолютно нормального, звичного ритму.
Життя після стентування – це не життя людини з обмеженнями. Можна літати літаками, проходити крізь рамки металодетекторів та робити МРТ. Головне – пам'ятати про збалансоване харчування та регулярний контроль у кардіолога.
Матеріал носить інформаційний характер. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.
Часті запитання пацієнтів про стентування судин серця
Чи боляче під час стентування?
Процедура проводиться під місцевою анестезією, тому болю пацієнт не відчуває. Можливий лише короткочасний дискомфорт у момент введення катетера або під час роздування балона в судині. Після втручання іноді з’являється незначний біль чи чутливість у місці проколу, які минають самостійно.
Скільки стентів можуть встановити за одну процедуру?
Кількість стентів залежить від протяжності та кількості уражених ділянок судин. За одну процедуру можуть встановити як один, так і кілька стентів – рішення приймається індивідуально на основі даних коронарографії.
Чи потрібно міняти стент з часом?
Сучасні стенти не потребують заміни. Вони залишаються в судині назавжди та з часом «вбудовуються» в її стінку. Головна умова їх довготривалої ефективності – дотримання медикаментозної терапії та рекомендацій лікаря.
Чи можливе повторне звуження судини?
Ризик повторного звуження (рестенозу) існує, але при використанні якісних стентів з лікарським покриттям він мінімальний. Найчастіше ускладнення виникають у разі самовільного припинення антитромботичної терапії або ігнорування контролю у кардіолога.
Чи доведеться все життя приймати ліки?
Після стентування обов’язковим є тривале приймання препаратів, що запобігають утворенню тромбів. Також часто призначають засоби для контролю тиску, холестерину та серцевого ритму. Схема лікування може змінюватися з часом, але повністю відмовлятися від медикаментів без погодження з лікарем не можна.
Коли можна повернутися до роботи?
Терміни повернення до роботи залежать від характеру діяльності та стану пацієнта. При офісній роботі це можливо вже через 7-10 днів після планового втручання. Фізично важка праця потребує довшого періоду відновлення та дозволу лікаря.
Чи змінює стентування прогноз життя?
Стентування судин серця не лише зменшує симптоми, а й значно покращує прогноз, особливо у пацієнтів після інфаркту. За умови контролю факторів ризику та регулярного медичного спостереження людина може жити активним і повноцінним життям протягом багатьох років.