Герніостеплери використовуються для фіксації хірургічної сітки у відкритих операціях з відновлення:
- пахових гриж (вип’ячувань внутрішніх органів через паховий канал; 80% усіх гриж — пахові);
- пупкових гриж (вип’ячувань в області пупка, що виникають внаслідок слабкості в апоневротичних шарах);
- гриж білої лінії живота (вип'ячувань грижового мішка через апоневроз уздовж серединної лінії живота).
Пупкова грижа у дорослих зазвичай виникає, коли здійснюється надмірно сильний тиск на слабку ділянку м’язів черевної порожнини.
Її причинами можуть бути:
- надмірна вага;
- надлишок рідини в черевній порожнині;
- абдомінальна хірургія (перенесені пацієнтом хірургічні втручання) і т.д.
Головний симптом: набряк або опуклість в області пупка.
Найчастіше грижі білої лінії живота зустрічаються у чоловіків до 30 років.
Причинами можуть бути:
- вроджена слабкість черевної стінки;
- важкі фізичні навантаження;
- надмірна вага тощо.
Без оперативного втручання грижі живота можуть призводити до таких ускладнень:
- невправність грижі; її защемлення; флегмона грижі; пошкодження грижі; кишкова непрохідність; пухлини грижі; копростаз (застій калових мас).
Щоб вилікувати грижу необхідно усунути дефект, через який виходять внутрішні органи і підшкірна клітковина. Проводиться операція — герніопластика, в ході якої внутрішні органи стають на свої анатомічні місця.
За допомогою герніостеплерів сітчастий імплантат кріплять таким чином, щоб він не давав можливості грижі деформувати внутрішні органи.
Лапароскопічна герніопластика, порівняно з традиційною, супроводжується нижчим рівнем інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, меншим терміном реабілітації. Кількість рецедивів після лапароскопічної герніопластики сягає 0,3-12,5%. Основною перевагою є мініінвазивність.
Звичайно є ускладнення, які можуть виникнути як після лапароскопічного, так і після відкритого хірургічного втручання: сепсис; спайковий процес у грижовому мішку.
