Діабетична стопа — це ускладнення цукрового діабету, за якого на стопі можуть виникати рани, виразки та інші пошкодження, що погано загоюються. Людина може навіть не одразу помітити невелику тріщину, мозоль або поріз через зниження чутливості стоп.

У людей із цукровим діабетом рани на стопах можуть загоюватися довше через порушення чутливості та кровопостачання тканин. Якщо така рана є глибокою або виникла після операції, після її очищення та контролю інфекції лікар може застосувати вакуумну терапію (NPWT). Вона допомагає відводити надлишок рідини з рани та підтримувати її загоєння. 

У статті детальніше розповідаємо, що таке діабетична стопа, чому її рани складно загоюються та коли вакуумна терапія може бути доцільною.

Діабетична стопа: чому лікування ран потребує комплексного підходу

Лікування ран при синдромі діабетичної стопи потребує одночасної роботи з кількома причинами, що можуть перешкоджати загоєнню. Саме тому недостатньо просто очистити рану та підібрати перев’язувальний матеріал. Необхідно контролювати інфекцію, оцінювати кровопостачання, зменшувати навантаження на стопу та враховувати вплив цукрового діабету на стан тканин.

Одна з причин цього захворювання — діабетична нейропатія, тобто пошкодження нервів, через яке знижується чутливість стопи. Людина може не відчути поріз, опік або постійний тиск на певну ділянку. Найчастіше одночасно з нейропатією спостерігається діабетична ангіопатія, тобто порушення кровопостачання кінцівок. Тканини отримують менше кисню, що ускладнює процес відновлення. Додатковим фактором є інфекція, яка може поглиблювати пошкодження та потребує окремого лікування.

Діабетична стопа: лікування починається з оцінки причини рани

Діабетична стопа — це ускладнення цукрового діабету, за якого на стопі можуть виникати рани, виразки та інші пошкодження, що повільніше загоюються. Людина може навіть не одразу помітити невелику тріщину, мозоль або поріз через зниження чутливості стоп.

Характер рани при синдромі діабетичної стопи може відрізнятися залежно від механізму її виникнення. Однією з причин цього є діабетична нейропатія — пошкодження нервів, через яке людина гірше відчуває біль, тиск або температуру. Наприклад, пацієнт може продовжувати наступати на ушкоджену ділянку стопи, не усвідомлюючи, що постійне навантаження заважає їй загоюватися.

Ще одна проблема — порушення кровопостачання. Коли кров гірше надходить до тканин стопи, вони отримують менше кисню та поживних речовин, необхідних для відновлення. Якщо до рани приєднується інфекція, пошкодження може поглиблюватися, а процес загоєння — ускладнюватися.

Тому навіть невелика рана чи мозоль при цукровому діабеті потребує уваги. Важливо не лише обробити саме пошкодження, а й з'ясувати, що заважає йому загоюватися.

Чим лікувати рани на ногах при цукровому діабеті

Єдиного методу, який підходив би для всіх ран при цукровому діабеті, немає. Основою місцевого лікування є очищення рани та видалення нежиттєздатних тканин за показаннями, контроль виділень і створення умов, за яких рана може поступово загоюватися. Якщо є інфекція, її лікують окремо. При порушенні кровопостачання спочатку вирішують питання ішемії. А при надмірному навантаженні на стопу його зменшують за допомогою спеціального взуття, ортезів або інших засобів розвантаження, які підбирає лікар залежно від розташування та стану рани.

Для пацієнта це означає, що вакуумна терапія може допомогти краще контролювати стан складної рани, зменшувати кількість виділень і підтримувати утворення нової тканини, необхідної для її загоєння.

Вакуумна терапія при діабетичній стопі: механізм і клінічні завдання

Вакуумна терапія, або NPWT (Negative Pressure Wound Therapy), передбачає використання спеціальної системи, яка створює контрольований негативний тиск у рані. Через перев’язувальний матеріал система відводить надлишок ранового ексудату та допомагає контролювати кількість виділень із рани.

Одним із важливих завдань NPWT є підтримка формування грануляційної тканини — нової тканини, що поступово заповнює рановий дефект. Завдяки цьому вакуумна терапія допомагає підготувати складну рану до наступного етапу лікування, зокрема до її закриття або реконструктивного втручання.

Практична користь методу полягає в тому, що він одночасно допомагає контролювати кількість ексудату та підтримувати процес формування нових тканин. Для глибоких і післяопераційних ран це важлива частина місцевого лікування, коли звичайного догляду за раною недостатньо для оптимального контролю її стану.

Обмеження вакуумної терапії при синдромі діабетичної стопи

Вакуумна терапія підходить не для кожної рани. Перед її застосуванням лікар оцінює стан рани, кровопостачання, наявність інфекції та ризик кровотечі. Якщо є проблеми, які заважають загоєнню, спочатку потрібно вирішити їх.

Водночас застосування NPWT залежить від типу рани. Для післяопераційних ран і виразок, які виникли без хірургічного втручання, лікар оцінює різні показання до вакуумної терапії та визначає, чи буде вона доцільною в конкретному випадку. Тому вакуумну терапію не використовують як універсальний метод для будь-якої рани при діабетичній стопі. Її місце в лікуванні визначають залежно від конкретної ситуації та загальної тактики загоєння рани.

Як оцінювати ефективність NPWT при діабетичній стопі 

Ефективність вакуумної терапії оцінюють за динамікою рани. Лікар контролює її площу та глибину, кількість і характер виділень, стан грануляційної тканини, ознаки інфекції та стан навколишньої шкіри.

Позитивною динамікою може бути поступове зменшення ранового дефекту, формування здорової грануляційної тканини та зниження кількості виділень. Водночас оцінюють кровопостачання стопи та дотримання рекомендацій щодо її розвантаження. Якщо рана не демонструє очікуваного позитивного результату або з’являються ознаки погіршення, лікар переглядає тактику лікування та, за потреби, змінює підхід.

При цукровому діабеті не варто чекати, поки невелика рана на стопі почне сильно боліти або збільшиться. Через знижену чутливість пошкодження може залишатися непоміченим, а порушення кровопостачання — сповільнювати його загоєння. Якщо рана глибока, інфікована, не загоюється або виникла після операції, необхідно звернутися до лікаря. Після оцінки її стану фахівець визначить, чи достатньо стандартного догляду, чи до лікування варто додати NPWT.