Клінічні випробування щодо лікування плазмотерапією важкохворих на COVID-19

Доки коронавірус продовжує поширюватися світом (більше 2,6 млн інфікованих), медики і вчені активно намагаються знайти ефективні методи лікування. Одним із них може стати плазмотерапія. Що вона собою являє, які її особливості та можливості читайте у нашому матеріалі.

Суть плазмотерапії полягає в тому, що важкохворих пацієнтів, можливо, зможуть лікувати за допомогою переливання плазми людей, які вже перехворіли коронавірусом. Зараз ця технологія успішно проходить клінічні випробування в багатьох країнах світу, зокрема у США, Іспанії, Франції, Австрії, Швейцарії і т.д. Першими її випробували в Китаї – десятьом пацієнтам у критичному стані перелили плазму і вже протягом 12–24 годин показники хворих поліпшились.

Глобальна робоча група Міжнародного товариства з переливання крові (ISBT) та робоча група при Американській асоціації банків крові (AABB) почали дослідження щодо використання такої пасивної терапії антитілами до COVID-19. ISBT оприлюднило рекомендації щодо заготівлі та переливання плазми людей, які перехворіли коронавірусом. Публікуємо їх повний текст.

Важливі зауваження: 

  • Оскільки безпека та ефективність використання реконвалесцентної плазми як методу лікування COVID-19 нині не доведені, клінічне застосування цього продукту слід розцінювати як експериментальну терапію, що відповідає етичним та юридичним нормам (є усвідомлена згода донорів та пацієнтів, інституційне схвалення, спеціальне маркування як експерементального продукту, відповідність чинним нормативним вимогам).
  • В ідеалі плазму COVID-19 слід використовувати в контексті організованого дослідження з метою визначення її безпеки та ефективності порівняно зі стандартними методами лікування. Навіть при емпіричному дослідженні важливо забезпечити ретельний збір та моніторинг результатів пацієнтів включно з клінічними та лабораторними показниками безпеки та ефективності, щоб отримати якомога більше інформації.
  • Слід проводити забір та зберігання зразків крові як у донорів, так і у реципієнтів (до та після лікування), щоб отримати ретроспективне дослідження характеристики препарату – ефективність та дозування. Характеристика пацієнтів також буде корисною інформацією.
  • Загальну інформацію про обґрунтування та підхід до використання реконвалесцентної плазми при вірусних епідеміях можна знайти в положенні “WHO Blood Regulators Network (2017) Position Paper on Use of Convalescent Plasma, Serum or Immune Globulin Concentrates as an Element in Response to an Emerging Virus.”

Цільовий забір реконвалесцентної плазми повинен проводитися лише за допомогою аферезу, щоб уникнути зайвих втрат еритроцитів у донора та оптимізувати об'єм плазми, який може бути використаний для дослідження. У випадках рутинного здавання цільної крові зараженою людиною, яка відповідає чинним критеріям, реконвалесцентна плазма COVID-19 може бути підготовлена шляхом поділу компонентів і використана у дослідницьких цілях, якщо продукт не є критично необхідним для загальної допомоги пацієнтам. Слід уникати переливання цільної крові як методу доставки реконвалесцентної плазми, окрім випадків, коли є клінічні вказівки.

Ключові моменти

A. Критерії вибору пацієнтів з реконвалесцентною плазмою COVID-19 для донорства цільної крові або плазми:

a. Попереднє підтвердження інфекції SARS-CoV-2 за результатами валідованого діагностичного тесту на момент хвороби.

b. Інтервал не менше 14 днів після повного одужання.

c. Відповідність стандартним критеріям відбору для здачі цільної крові або плазми за місцевими вимогами та стандартами (вік, вага, частота забору, життєві показники) відповідно до “WHO Blood Regulators Network (BRN): Donor selection in case of pandemic situations” (2).

d. Зразки крові не повинні бути заражені інфекціями, що передаються шляхом трансфузії — ВІЛ, гепатит В та С, сифіліс (для цільної крові) та інфекціями, що передаються місцево. Аналіз повинен проводитись із застосуванням затверджених серологічних та / або нуклеїнових тестів, що відповідають місцевим вимогам щодо збору компонентів крові для переливання.

e. Щоб уникнути гострого посттрансфузійного пошкодження легенів (TRALI), слід використовувати плазму від донорів-чоловіків або від жінок-донорів, які ніколи не були вагітні, включно з абортами. Цей показник знижує можливість присутності в плазмі антитіл до HLA або гранулоцитарних антигенів, які викликають TRALI. TRALI виникає протягом 6 годин після переливання плазми і може сильно погіршити стан пацієнта.

B. Попередній скринінг та переддонорне тестування для донорів з реконвалесцентною плазмою COVID-19

а. Одужання від інфекції COVID-19 має бути підтверджено наступним шляхом:

1) Обстеження донора для підтвердження гарного самопочуття включно з відсутністю лихоманки та респіраторних симптомів.

2) Якщо плазму збирають через менш як 28 днів після повного одужання від хвороби, підтвердження відсутності інфекції слід отримати шляхом проведення двох тестів на нуклеїнову кислоту (NAT) для SARS-CoV-2, з інтервалом не менше 24 годин для мазків із носоглотки.

3) Вірусна інактивація реконвалесцентної плазми рекомендується для усунення залишкових ризиків відомих трансфузійних трансмісивних вірусів в експериментальному продукті.

4) Орієнтовна дата зараження COVID-19, історія хвороби, отримане лікування та дата усунення всіх симптомів повинні бути задокументовані та бути доступними для відстежування.

5) Якщо можливо, загальні та титр вірус-нейтралізуючі антитіла до SARS-CoV-2 слід визначати як частину характеристики продукту перед використанням. Крім того, зразки крові донора/сироватку/плазму крові слід зберігати замороженими при температурі -80 ° C для ретроспективного тестування та подальших наукових досліджень.



   C. Критерії забору плазми COVID-19:

a. Виконується у сертифікованих центрах крові (або за виняткових лікарень та інших закладів охорони здоров’я, які регулярно займаються забором цільної крові з подальшою сепарацією плазми та / або процедурами аферезу) кваліфікованим персоналом.

b. Використовуйте лише законодавчо затверджене обладнання для забору крові або плазмаферезу згідно зі стандартними процедурними протоколами.

c. Контроль за процесом забору крові лише кваліфікованим персоналом

d. Об'єм плазми, що підлягає забору: в інтервалі 200-600 мл (без антикоагулянта), відповідно до норм та обмежень

e. Реконвалесцентна плазма повинна мати чітке маркування.

f. Перша донація плазми може супроводжуватися подальшими донаціями на частоті, що відповідає місцевим нормам та з урахуванням загального стану здоров'я донора (у багатьох юрисдикціях інтервал між донаціями плазми в об’ємі 600 мл і більше, що отримана шляхом аферезу, повинен бути не менше 7 днів, а між донаціями цільної крові має бути не менше восьми тижнів).

D. Обробка плазми після донації:

a. Там, де це можливо, провести інактивацію плазми за допомогою ліцензованої технології з метою позбавлення від залишкових ризиків перенесення інфекційних захворювань, у тому числі і SARS-CoV-2.

b. Заморожуйте продукт якомога швидше при -20 ° C і холодніше та зберігайте в такому стані до моменту застосування.

c. Реконвалесцентна плазма, зібрана у донорів, які не відповідають критеріям придатності для донорства після одуження від COVID-19, слід зберігати окремо від інших продуктів крові

d. Зразки плазми слід брати для архівації при температурі -80 ° C для майбутніх наукових досліджень.

E. Рекомендації щодо переливання плазми:

a. Дотримуйтесь стандартних процедур та рекомендацій щодо розморожування та переливання плазми.

b. Важливо забезпечити сумісність групи крові АВО між донором та реципієнтом.

c. Переливання плазми щонайменше від двох донорів може бути терапевтично корснішим для досягнення більш ефективного імунного захисту від різних антитіл.

d. За відсутності опублікованих рецензованих звітів про переливання реконвалесцентної плазми COVID-19 пацієнти повинні отримувати початкову дозу 200 мл з наступними однією або двома додатковими дозами 200 мл відповідно до ступеня тяжкості та толерантності до інфузій.

e. Проби крові / сироватки / плазму реципієнта до та після переливання слід взяти для майбутніх потенційних наукових досліджень.

В Центрі громадського здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я України заявили, що також планують почати працювати над використанням плазмотерапії під час лікування COVID-19!