За даними всесвітньої організації охорони здоров'я, до початку військових дій понад 2 млн людей в Україні мали проблеми зі слухом. В умовах війни ризик втратити слух значно вищий через гучні вибухи та постріли. Це стосується не лише військових, але й цивільних. Як захистити слух та, що мають знати люди, які вже користуються слуховими апаратами – розповіла редакції журналу MEDplus аудіолог швейцарської компанії Sonova Юлія Літвіна.

(Юлія Літвіна, аудіолог)

• Як вибухи та постріли можуть впливати на слух? 

Гучні звуки є шкідливими для слуху, при досить тривалій дії. Інша справа – звуки з різким зростанням фронту звукової хвилі, тобто звуки вибухів та пострілів. У мирний час це могли бути постріли на полюванні чи вибухи петард. Такі звуки можуть пошкодити слух навіть при дуже короткій дії.

Для захисту слуху існують спеціальні захисні вкладки. Вони різні й використовуються залежно від ситуації. Наприклад, є окремі для захисту від шуму на виробництві. Існують також спеціальні вкладки для музикантів чи байкерів. Усі вкладки відрізняються одні від інших типом фільтра. Вкладки для захисту слуху від звуків з різким зростанням звукового фронту мають свій власний звуковий фільтр.

Люди часто плутають захисні вкладки зі звичайними берушами, але вони принципово різні. Перші доволі технологічні, вони мають здатність пропускати звуки, тобто дають можливість чути що відбувається навколо, але спеціальний фільтр захищає слух від окремих звуків.

Колегам-лікарям варто знати, що компанія Sonova виробляє засоби для захисту слуху від різних типів гучних звуків, і їх можна придбати в Україні – в офіційного дистриб'ютора Phonak. 

• Чи доречно усім цивільним в Україні користуватися такими вкладками чи лише тим, хто проживає у прифронтовій зоні?

На жаль, мені здається, що зараз в Україні немає такого безпечного міста або місця, щоб людина відчувала себе захищеною від шкідливої дії вибухів чи пострілів. Я вважаю, що під час повітряної тривоги, якщо людина по тій чи іншій причині не знаходиться в надійному укритті, звичайно бажано використовувати такі засоби захисту слуху. Вкладиші легкі і зручні та мають компактний футляр, тому їх завжди можна тримати при собі.

Інноваційні пристрої для захисту слуху Phonak Serenity Choice доступні в Україні:

• Serenity Choice Hunting & Shooting здатні захищати вуха від гучних звуків та різкого підвищення звукового тиску під час пострілів, артилерійського вогню та вибухів. Вони забезпечують захист від високого імпульсного шуму до 166 дБ. У відсутності небезпечних імпульсних звуків зберігається 100 % чутність мови та навколишніх звуків, що полегшує ситуаційну обізнаність.
• Serenity Choice Work розроблені для індивідуального захисту в шумних робочих середовищах, таких як машинні цехи, сільське господарство, прокладання доріг, будівництво, або будь-яких ситуацій, коли здоров'я та безпека вимагає використання засобів захисту слуху — тобто там, де рівень шуму вище безпечної межі в 83 дБ. Ці вкладки знижують рівень звуку на 24 дБ, що робить його безпечним протягом 8 годин безперервного використання в будь-якому середовищі з шумом до 109 дБ.
• Serenity Choice Motorsport створені для захисту слуху при їзді на мотоциклі. Рівень шуму в мотоциклетному шоломі на швидкості 100 км/год зазвичай становить 95-105 дБ (безпечний рівень 83 дБ). Тобто існує ризик пошкодити слух при тривалій їзді на великій швидкості. Serenity Choice™ Motorsport здатні знижувати шум до безпечного рівня, при цьому дозволяють чути мову через динаміки інтеркому. Апарат розроблено так, щоб він легко вставлявся у вухо і не зачіплювався за шолом.
• Serenity Choice Music розроблені спеціально для музикантів, меломанів і відвідувачів концертів. Запатентована технологія мембранного фільтра забезпечує налаштовану, рівну реакцію ослаблення, тому всі частоти зменшуються майже на однаковий рівень. Тобто слухач не втрачає оригінальний звук, знижений до безпечного рівня прослуховування понад 8 годин. 
• Serenity Choice™ Comfort – беруші для тих, кому заважає шум у відкритому офісі чи іншому середовищі. Вони зменшують всі звуки до прийнятного рівня, дозволяють зосередитися на головному. Засоби можна носити весь день, конструкція мембранного фільтра забезпечує відкрите потрапляння повітря до вуха, мінімізує ефект оклюзії та підтримує вентиляцію вуха для оптимального комфорту.
• Serenity Choise Slee створені для людей з чутливим сном. Вони знижують рівень звуку на 24 дБ, усувають чи зменшують звук до ненав’язливого рівня.
  

• Як зрозуміти, що вже виникли проблеми зі слухом і необхідно звернутися до лікаря? 

Основні симптоми:
– Різка втрата слуху.
– Свист, дзвін, відчуття закладеності у вухах.

Якщо людина втратила слух, навіть тимчасово, – не потрібно чекати, що він сам по собі повернеться до норми. Потрібно терміново звернутися до отоларинголога.

Інформація суто для лікарів, і не може бути використана для самолікування:

Лікування спрямоване на полегшення пошкодження внутрішнього вуха. Існують різні схеми перорального лікування стероїдами: преднізолон 1–2 мг/кг/добу (макс. 60 мг/добу) протягом 7-14 днів; у важчих випадках 14-денний курс лікування: 60 мг преднізолону щодня протягом 10 днів, поступово зменшуючи протягом 11–14 днів або 10 денний курс: 60 мг протягом 5 днів, зменшуючи щодня протягом решти. Додатково призначається бетагістин. 

Гіпербарична киснева терапія (Hyperbaric oxygen therapy (HBOT) є можливим варіантом лікування, і її використовували для лікування акустичної травми у військовослужбовців строкової служби.

- У випадку запаморочення чи інших додаткових симптомів – необхідно звернутися до невролога, тому що втрата слуху не буде основною проблемою. Але, навіть якщо людина має такі симптоми як запаморочення, втрата зору і все вказує на неврологічну травму – все ж таки треба сказати неврологу, що є також і втрата слуху і/або дзвін у вухах, щоб відповідно скоригувати лікування.

Хочу наголосити, що вірогідність повернути слух в першу добу становить  83%. Чим більше часу проходить від травми, тим вища ймовірність, що слух ніколи не повернеться. За 3 доби буде дуже важко повернути слух, якщо пройшло 2 тижні – майже неможливо, тому звертатися треба терміново.

Я розумію, що через обстріли чи інші обставини, не завжди є можливість звернутися по професійну допомогу, але про ризик стійкої втрати слуху потрібно знати і враховувати. Що робити у випадку відсутності лікаря? Пити більше води, припинити палити і звернутися за медичною допомогою щойно з’явиться можливість.

• Що в умовах війни мають знати люди, які вже мають проблеми зі слухом?
  

Якщо людина користується слуховими апаратами – використовувати їх у звичайному режимі. У більшості сучасних слухових апаратів є захист від різких імпульсних звуків. Якщо у користувача апарати економічного, базового рівня – можу надати пораду зменшити гучність слухових апаратів під час пострілів. Але не потрібно робити це в постійному режимі. Слухові апарати повинні працювати як зазвичай для того, щоб людина чула сигнали повітряної тривоги і могла вчасно піти в укриття.  Не почути сирену більш небезпечно ніж будь-яка дія звукової хвилі. У надійному укритті, можна користуватися слуховими апаратами у звичайному режимі, але якщо це імпровізоване бомбосховище, або людина ховається в більш безпечному куточку власної домівки, то краще зменшити гучність. 

Важливо не забувати носити з собою запасні елементи живлення або зарядний пристрій для слухових апаратів. 

Багато сучасних слухових апаратів мають можливість прямого підключення до Bluetooth-пристроїв, зокрема смартфонів. Це дуже зручна та корисна функція, але водночас вона потребує багато енергії. Тому, якщо людина користується слуховими апаратами, що заряджаються від електромережі, та знаходиться в районі обмеженого постачання електроенергії, або там, де є ризик тимчасового відключення електроенергії, краще відключити функцію Bluetooth. Звісно, не завжди є можливість потрапити до спеціаліста. У такому випадку достатньо перевести слухові апарати в режим польоту.

Якщо людина знаходиться в більш-менш спокійному регіоні не варто вимикати Bluetooth заради безпеки; цей зв’язок не розпізнається військовими службами наведення та не має впливу на напрямок руху ракет або іншої військової техніки. 

*Матеріал статті опубліковано з дозволу редакції MEDplus.