29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом. Щороку в Україні стається 100 000 – 110 000 інсультів, понад третина з них – у людей працездатного віку, свідчить остання статистика Міністерства охорони здоров'я. 30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% – протягом року від початку захворювання. У відомстві зазначили, що у 80% випадків інсульт можна попередити.

В умовах війни та постійного стресу ризик виникнення інсульту зростає. Як в цей період профілактувати інсульт та що робити, якщо він таки виник ми запитали в одного з провідних спеціалістів країни – нейрохірурга вищої категорії Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова, кандидата медичних наук, члена правління Українського Товариства Інсультної Медицини Юрія Віталійовича Чередниченка:

– Чи дійсно з початком війни кількість інсультів збільшилася?

Можливо вам доводилося чути фразу “інсульт молодіє”, насправді збільшення кількості інсультів спостерігалося ще до початку війни. З іншого боку кількість пацієнтів з інсультом доставлених в лікарню та пролікованих в межах «терапевтичного вікна» (часу коли ще можна врятувати мозок) також зросла через покращену взаємодію між службами швидких і лікарнями, стрімкий прогрес в створені та розвитку інсультної служби в Україні. Можна пишатися, що саме Українське Товариство Інсультної Медицини, членом правління якого я маю честь бути, мало одну з провідних ролей в організації та розвитку сучасного інсультного сервісу в Україні.

До війни, у нас в лікарні ім. Мечникова за місяць виконувалось до 20 тромбектомій за місяць (внутрішньосудинних операцій по вилученню тромбів з артерій мозку). Це доволі багато. Я не кажу про кількість процедур фармакологічного розчинення тромбів (системний тромболізіс), яких виконувалось значно більше. Також виконується величезна кількість операцій при таких небезпечних цереброваскулярних захворюваннях, як аневризми та мальформації судин головного мозку, при стенозах (звуженнях) артерій голови та шиї, видалень внутрішньочерепних гематомах.

З 25 лютого кількість випадків інсультів в Дніпропетровській області дійсно зросла. Це пов'язано з рядом факторів:

• Постійний стрес дуже часто може викликати передінсультні стани: наприклад, люди з атеросклеротичним ураженням артерії голови та шиї, з порушеннями серцевого ритму знаходяться в зоні ризику отримати інсульт. На фоні війни та стресу, ускладненню доступу до ліків, руйнування нормального життя відбувається загострення.
  
  Вже наступного дня після активних воєнних дій до нас були доставлені пацієнти з тяжким інсультом, спричиненим тромбозом основної артерії із синдромом «замкненої людини» – станом, коли людина все відчуває, але не може ані відповісти, ані поворушитися. Дуже швидко, якщо не відкрити артерію, такі пацієнти гинуть. Вже на операційному столі після операції по вилученню тромбу з артерії мозку після повного відновлення вони говорили, що ніч не спали, нервували, безперервно палили та пили каву та в результаті потрапили до нас в стані на межі зі смертю. В обох випадках пацієнти мали хронічний патологічний стан - порушення ритму серця, що вкупі із відсутнім лікуванням цього стану та реакціями на стрес було причиною так званого «кардіоемболічного» інсульту (через міграцію тромбу з порожнин серця до судин мозку).
  
  Тобто, в зоні ризику отримати інсульт зараз знаходяться люди, які мають серцево-судинні хвороби, високий артеріальний тиск, мають недостатню фізичну активність, не правильно харчуються, палять, багато нервують, недостатньо часу сплять, п’ють недостатню кількість рідини, мають низьку фізичну активність, не виконують рекомендації по медикаментозній профілактиці інсульту.

Також зараз нерідко до нас привозять військових з інсультом прямо з передової, який стається на фоні стресу та супутніх патологічних станів. Доволі часто ми встигали врятувати мозок в таких ситуаціях.

• В область приїхало багато переселенців з прифронтових регіонів України. Сама кількість населення області стала більша, і зрозуміло що випадків інсультів мало стати більше. Крім того, саме вимушені переселенці відчувають найбільший тиск стресу і тому випадків інсультів серед них більше.

• Війна додала до причин інсульту мінно-вибухові та вогнепальні ураження судин голови та шиї. Ураження артерій може призвести травматичного розшарування стінки, що своєю чергою може привести до тромбозу артерії, внаслідок чого може статися смерть певної частини мозку (ішемічний інсульт) або формування дефекту в стінці судини чи тонкостінного витинання на ній (псевдоаневризми) внаслідок чого може статися крововилив в мозок. Тому в нашій теперішній роботі десь одна третина саме таких пацієнтів. Це і військові, і цивільні. Слід сказати, що лікарні Мечникова наразі є військово-медичним хабом, де рятують найтяжчих поранених. В нашому ендоваскулярному центрі накопичений великий і унікальний досвід лікування мінно-вибухових та вогнепальних уражень судин голови та шиї. Це досвід війни, досвід сучасних дуже сумних обставин, але наразі він дозволяє нам рятувати людей, які б раніше не мали шансів на життя.

– Як в умовах постійного стресу попередити інсульт?

Я переконаний, що зараз важливу роль відіграє система профілактичних оглядів. Необхідно, щоб людина знала про особливості чи патологічні зміни в організмі та вчасно їх коригувала. Намагайтеся перемикати увагу зі стресових подій у своєму житті на речі, що приносять задоволення.

Якщо не займатися своїм здоров'ям взагалі – ризик, що несподівано розвинеться життєзагрозливий стан значно вищий. Відповідно шанси на спішне лікування нижчі. Профілактика інсульту лежить в площині вчасної корекції першопричин його виникнення. 

Я рекомендую:

• Дотримуватися режиму дня і достатньо спати, наскільки це можливо в умовах війни.
• Обов'язково в житті має бути спорт – помірні фізичні навантаження.
• Збалансоване харчування. Наприклад, можу порекомендувати звернути увагу на так звану Середземноморську дієту. Там є обмеження щодо вживання жирів тваринного походження та збільшення в раціоні поліненасичених жирів. Цей раціон допоможе запобігати появі атеросклерозу, який є однією з причин розвитку ішемічного інсульту.
• Коригувати артеріальний тиск та контролювати серцевий ритм.
  
• Відмовитися від паління та обмежити вживання алкоголю.
• Виконувати рекомендації лікарів по профілактиці інсульту при виявленні серцево-судинних захворювань
• Перемикайте увагу із подій, пов’язаних із війною на близьких людей, улюблену роботу, гарну музику, книги, фільми.

По нашим спостереженням, якщо пацієнт після інсульту не дотримується наших рекомендацій, то через три роки ймовірність, що він помре складає близько 50%. Це дуже страшні показники, тому важливо виконувати рекомендації.

- Як розпізнати інсульт?

Симптоми інсульту легко запам’ятати за абревіатурою МОЗОК. А саме:

• М – мовлення. Раптове порушення мовлення, людина не може відповісти на запитання.
• О – очі. Раптова втрата зору чи чіткого бачення.
• З – запаморочення. Втрата рівноваги чи запаморочення в голові.
• О – обличчя. Поява асиметрії на обличчі, людина не може посміхнутися.
• К – кінцівки. Раптова слабкість чи оніміння кінцівок. Людина не може підняти вгору обидві руки або одна рука занадто слабка, тому людина не може нею рухати.

Важливо!

При підозрі на інсульт потрібно одразу викликати швидку допомогу за номером 103 та чітко описати всі симптоми.

– Що робити, якщо через бойові дії немає можливості викликати швидку?

Я вважаю, що потрібно звертатися за медичною допомогою через швидку. Якщо немає порушень життєвих функцій і можливості викликати швидку, то тоді може бути варіант самозвернення в лікарню. Але в такому випадку є два моменти:

• Транспортування людини з інсультом без залучення служб швидкої допомоги може призвести до погіршення стану пацієнта. Немає ніяких гарантій, що супроводжуючі адекватно відреагують на її стан.
• Родичі не завжди можуть прийняти правильне рішення, куди транспортувати пацієнта. Наприклад, вони можуть доставити його в медичний заклад, де немає інсультної служби. А мозок – це час, і його гаяти не можна. Крім того, коли швидка бере інсультного пацієнта, то повідомляє лікарню про це, і поки його везуть до закладу – медичний персонал в лікарні вже готовий прийняти хворого з підозрою на інсульт та чітко виконувати алгоритм його обстеження та лікування не втрачаючи жодної хвилини (система пренотифікації).

Попри навантаження, пов'язані з війною, служби швидкої медичної допомоги встигають працювати. Це я говорю про ситуацію в нашій області. Тому рекомендую телефонувати в першу чергу саме у швидку допомогу.

До приїзду швидкої потрібно трішки припідняти голову пацієнта. Самостійно ні в якому разі не можна знижувати тиск, це може призвести до того, що об'єм інсульту мозку стане більшим. Не можна намагатися напоїти, нагодувати пацієнта, давати йому якісь ліки, все це може потрапити в дихальні шляхи тому, що дуже часто у хворих з інсультом порушується ковтання, і такими діями людину можна вбити. Ну і зрозуміло, намагання привести людину з підозрою на інсульт до тями обливаннями холодною водою, ляпасами, гострими предметами – за межами мого розуміння, але і такі «кримінальні» рекомендації можна знайти на теренах інтернету та жовтої преси.

Мозок-час – цей дуже місткий слоган говорить саме про це, що при появі симптомів інсульту діяти потрібно дуже швидко, щоб врятувати тканини мозку від загибелі, врятувати людину від важкої інвалідизації чи смерті.

Більше інформації про інсульти та методи їх лікування дивіться на нашому YouTube-каналі COR-Medical Life: https://www.youtube.com/playlist?list=PLA3KmpuFJzvCsHwdzy-fb4Qq5pgrMclr-