“Час вимагає інновацій, не треба боятися крокувати з ними в ногу”. Отоларинголог Лета про впровадження коблації в українську ЛОР-хірургію

8 років тому в Україні видалення мигдалин чи аденоїдів були досить травматичними процедурами, з великими ризиками післяопераційних ускладнень кровотечі, інфікування тощо. В 2014 році команда Кормедікал спільно з ЛОР-хірургами впровадила в українську медицину технологію коблації, яка революційно змінила ситуацію та вивела ЛОР-хірургію на новий рівень. Про особливості методики та як її сьогодні освоїти ми запитали у завідувача відділення щелепно-лицевої хірургії Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні Олексія Івановича Лету. Саме він був один з перших українських отоларингологів, які почали лікувати ЛОР-захворювання методом коблації. 

  • Олексію Івановичу, розкажіть, як Ви впровадили в практику технологію коблації?

Приблизно в 2012 році батьки моїх маленьких пацієнтів почали цікавитись варіантами малотравматичних операцій. Я звісно почав моніторити ринок, і натрапив на коблацію та Кормедікал. Зв'язався з менеджером, тоді ще точно не знав чи впроваджуватиму. 

В 2014 році, в Кормедікал вже почав працювати менеджер з цього напрямку Юрій Михайличенко, ситуація зрушилася. Була велика презентація методу коблації в НДСЛ “Охматдит” і в Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2. До нас приїздив з професор Пол Джервіс з Англії. Я подивився як все проходить легко і якісно. В цьому ж році в мене теж з'явився коблатор, і я почав самостійно працювати.

  • Як пройшла перша ЛОР-операція із застосуванням коблатора?

Все почалося з ретельної підготовки. Після презентацій від лікарів, де безпосередньо проходили операції, я ще передивився дуже багато оперативних втручань на відео. Моя перша операція стала маленької подією в лікарні. В малій операційній було людей 20 — починаючи від начмеда і до купи зацікавлених лікарів. Але сама процедура пройшла не так гладко, як я собі уявляв. Трапилася кровотеча, я, звісно, її зупинив, і в загальному операція пройшла успішно, але в мене виник певний скептицизм. В колег все добре виходило, а в мене не зовсім. 

Після цього я написав листа професору у Великобританію і запитав: “як у Вас так все добре виходить, а у мене ось так?”. У відповідь він запитав у мене, скільки я операцій зробив. Я відповів “одну”, а він – “коли зробиш 300, то буде все в тебе добре ”. Я продовжив виконувати операції з його додатковими рекомендаціями. 

  • Вже понад 300 операцій провели?

Близько 2000 тисяч, думаю. Я щороку роблю близько 300 оперативних втручань за допомогою методу коблації. Звісно, перші роки було менше, зараз в дитячій практиці постійно лікуємо методом коблації гіпертрофію аденоїдів, гіпертрофію мигдаликів і хронічний тонзиліт.

  • Розкажіть, будь ласка, детальніше чому віддаєте перевагу у виборі методу лікування саме методу коблації? 

На 90% я працюю коблатором, тому що це ефективно, зручно і надійно, як для лікаря, так і для пацієнтів. Операція підходить навіть дуже маленьким пацієнтам.

Наразі мої пацієнти госпіталізуються зранку і як правило о 15-16 годині дня вже йдуть додому після оперативного втручання.

Через пів години після операції пацієнти п’ють воду, а через дві години – їдять. Коли батьки питають, що брати з собою поїсти після операції, я кажу: “беріть те, що дитина любить поїсти”. Діти після операції їдять круасани, картоплю фрі, піцу чи бутерброд. Дуже сильних больових відчуттів немає. Буває, звичайно, що діти скаржаться на невеликий біль у горлі, а в очах батьків при цьому читається "Ви ж казали, що не болітиме!". Але коли я пояснюю, що дитина може в той же день після видалення мигдаликів їсти бутерброд і вона його спокійно з'їдає, вони заспокоюються.

Можу навести показовий приклад, що наймолодший пацієнт у мене був 1,7 років. В нього був синдром обструктивного апное під час сну, значно збільшені мигдалики – дитина задихалася, не могла вночі спати, не могла їсти, відставала в розвитку – здається вони приїхали з Ужгороду.

  • Якщо порівнювати лікування до впровадження коблації?

Раніше втручання проводились за допомогою методики cold steel, тобто класичними хірургічними інструментами. Він несе за собою певний ризик під час оперативного втручання, ризик кровотечі після операції, а також больовий синдром. А все тому, що в таких випадках залишається відкрита ранова поверхня, травмуються навколишні тканини. Дитина значно більше часу проводила в лікарні – госпіталізували за день до операції, наступного дня дитині проводили  оперативне втручання, і як мінімум один день, одну ніч дитина перебувала в стаціонарі під наглядом, через ризик виникнення кровотечі. З коблатором ці ризики мінімізовані. 

  • Наскільки взагалі метод коблаціїї доступний сьогодні в Україні?

Перші роки моєї роботи методом коблації, я спілкувався з лікарями на конференціях і вони досить скептично ставились до нього. Ми з менеджером Кормедікал Юрою Михайличенко, так би мовити, “несли світло” серед колег. Зокрема, проводити навчання на базі нашої лікарні. До мене приїздили вчитися оперувати колеги з Харкова, Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Хмельницького.

Дуже важливо зрозуміти, як працює коблатор, як дитину підготувати до наркозу, як приготувати до оперативного втручання та інші моменти. В мене такої можливості не було, то ми з Юрою створили таку можливість для колег. 

  • Які Ви можете дати поради чи рекомендації молодим спеціалістам отоларингологам? 

Просто брати і працювати, не стояти на місці – навчатися, розвиватися. Час вимагає інновацій, і не треба боятися йти з ними в ногу. Хочете навчатися – звертайтеся до спеціалістів Кормедікал, залишайте заявку на навчання. Я, зі свого боку, також обов'язково допоможу.