CD HORIZON SOLERA 4.75

"Транспедикулярні" гвинти вводяться через кісткові ніжки хребетної дуги.

Коли гвинти встановлені в тіла хребців між ними вводяться спеціальні імплантати, що з'єднують їх між собою. Ця конструкція блокує будь-які рухи даного сегменту і стабілізує його.

Цей метод застосовується при: 

• дегенеративних ураженнях дисків;
• травмах (переломах або вивихах);
• деформаціях (сколіоз, кіфоз, лордоз);
• пухлинах;
• спондилолістезі;
• стенозі хребтового каналу.

У транспедикулярної фіксації хребта є протипоказання:

• вагітність;
• ожиріння 4-тої степені;
• індивідуальна непереносимість компонентів кріплення;
• інфекції (місцевого, загального характерів);
• важкий перебіг остеопорозу.

Етапи ТФП:

1. Етап підготовки;
2. Встановлення конструкції;
3. Період реабілітації.

• Етап підготовки передбачає розробку, підбір оптимальної конструкції з врахуванням індивідуального стану пацієнта.
• Встановлення кострукції: зазвичай фіксується 1-2 сегмента і використовується 4-5 гвинтів. Тяжкі ушкодження хребта потребують фіксації всіх хребців конкретної ділянки хребта. Завершується етап монтажем поперечного стабілізатора.

Переваги ТФП:

• строк перебування на стаціонарі скорочується до одного тижня;
• рухатися у ліжку пацієнт зможе через кілька днів після операції;
• деякий час пацієнту доведеться носити корсет, а через місяць можна буде займатися звичайними справами;
• остаточно кістки зростаються через рік після операції.